Програма конференції

День 1

09:00 – 10:00

Реєстрація учасників. Кава

 

10:00 – 10:45

3 поверх (Червона зала)

Вступні слова

 Павло Петренко, Міністр юстиції України

Андрій Вишневський, директор Координаційного центру з надання правової допомоги

Карім Моркос, директор, голова відділу міжнародного розвитку, Посольство Канади в Україні

Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» 

10:45 – 11.15

Презентація концепції «Посилення правової спроможності громад»

Модератор: Андрій Куликов

Ева Кмєчік, екс-заступник Комісара зі стратегічного розвитку, планування та взаємодії з громадськістю, Королівська поліція Канади, екс-старший віце-президент Юнайтед Вей Канада

11.15 – 11.45

Перерва на каву

Прес-брифінг 

 

11.45 – 12.15

Презентація концепції «Посилення правової спроможності громад»: український вимір

Олександр Солонтай, експерт, керівник програми практичної політики, Інститут Політичної Освіти

Модератор: Андрій Куликов 

12:15 – 12:30

Представлення подальшого формату роботи. Поділ на групи

Модератор: Андрій Куликов

12.30 – 13:30

Перерва

Супутні  заходи:

 1 поверх

«Нові герої» – кіно-історії про звичайних людей, які захищають свої права 

2 поверх (Синя зала)

Он-лайн освіта як спосіб підвищення правової обізнаності та мобілізації спільнот

 

3 поверх (хол)

Виставка фіналістів конкурсу соціальної реклами «Посилення правової спроможності» («Молодія»): презентація та оголошення про голосування

 

3 поверх (Червона зала)

«Правовий простір» – інформаційно-ресурсний он-лайн центр для громад

Громадська спілка «Мережа правового розвитку»

Право для кожного. Соціально- правова допомога для осіб з інвалідністю 

13:30 – 14:30

Робота в групах

 

3 поверх (Червона зала)

ГРУПА А: ЯК І ДЛЯ ЧОГО ЗАЛУЧАТИ ГРОМАДИ ДО ПРОЦЕСУ ЯКІСНИХ ЗМІН?

Модератор: Айдер Халілов

Співмодератор:

Олександра Целіщева

Міжнародні експерти:

Ева Кмєчік, екс-заступник Комісара зі стратегічного розвитку, палнування та взаємодії з громадськістю, Королівська поліція Канади

Хью Тай, директор  юридичної клініки громади, Онтаріо, Канада

Ікбал Сарвар, Програма підтримки сільских громад Сархаду, Пакістан

Українські експерти:

Олександр Мітьков,

експерт з медіації

Зоряна Христина,

адвокат

Уляна Шацька,

Експертний центр з прав людини

2 поверх (Синя зала)

ГРУПА B: ЯК ВПЛИНУТИ НА КОРУПЦІЙНІ ТРАДИЦІЇ?

Модератор: Віталій Касько

Співмодератор:

Катерина Єрошенко

Міжнародні експерти:

Вівек Мару, NAMATI

Українські експерти:

Олександр Токаленко,

Херсонська обласна організація Комітет виборців України

Ксенія Шаповал,

Програмна ініціатива «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження»

Микола Павлюк, Сарненський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Олена Медведенко,

громадська організація «Микільська слобідка»

 

3 поверх (Червона зала)

ГРУПА C: ЯКІ Є АЛЬТЕРНАТИВНІ СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ СПОРУ?

Модератори: Альона Горова, Роман Коваль

Співмодератор:

Іванна Ібрагімова

Міжнародні експерти:

Мішель Лірінг,

Центр правової допомоги громади, Онтаріо, Канада

Українські експерти:

Олена Матвійчук,

громадська спілка «Мережа правового розвитку»

Катерина Павловська,

Білозерський районний осередок  ХОМГО  «Молодіжний центр регіонального розвитку»

 

2 поверх (Зелена зала)

ГРУПА D: ЯК ПОСИЛИТИ ПРАВОВІ МОЖЛИВОСТІ ВРАЗЛИВИХ ГРУП?

Модератор: Ірина Федорович

Співмодератор:

Ольга Гальченко

Міжнародні експерти:

Девід Мак-Кіллоп, віце-президент, Правова допомога Онтаріо, Канада

Гаррі А. Слейд, голова Трибуналу зі спеціальних питань, суддя Верховного суду Британської Колумбії, Канада

Українські експерти:

Мирослав Горват,

громадська організація

«Романі Черхені»

Олег Свєнтух,

Всеукраїнська мережа ЛЖВ

Любов Максимович, Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи»

 

 

2 поверх (Синя зала)

ГРУПА Е: ЯК ВИРІШУВАТИ ПРАВОВІ ПИТАННЯ БЕЗ ЮРИСТІВ?

Модератор: Лариса Денисенко

Співмодератор:

Олександр Гриб

Міжнародні експерти:

Номбонісо Нангу Макбела, Офіс порад у громадах, Південна Африка

Рім Бахді, професор Вінсдорського університету, Онтаріо, Канада

Українські експерти:

Ігор Бринош, Одеська обласна організація Комітет виборців України

Лариса Кобелянська,

експертка з адвокації Міжнародного благодійного фонду «Чіріклі»

Валентина Трошечко,

Сумський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Микола Удод

Юридична клініка Донецького університету у м. Вінниця

 

14:30 – 15:30

1 поверх (ресторан)

Обід

 

15:30 – 17:30

Продовження роботи в групах

 

17:30 – 18:30

Супутній захід/заходи

 

19:00 – 23.00 Вечеря

Оголошення результатів конкурсу соціальної реклами «Посилення правової спроможності»

День 2

10:00 – 12.00

3 поверх (Червона зала)

Презентації груп в рамках пленарного засідання

Модератор: Андрій Куликов 

12.00 – 12.30

Перерва на каву

 

12.30 – 13:00

 

3 поверх (Червона зала)

Посилення правової спроможності громад: оцінка потреб та вимірювання впливу

Модератор: Андрій Куликов

Ліза Вінтерштайгер, Право для життя: фундація правової освіти населення (Велика Британія)

Вард Береншот, дослідник Королівського інститут студій Південно-Східної Азії та Кариб (Нідерланди)

Артем Мирошниченко, Київський міжнародний інститут соціології (Україна) 

13.30 – 15:00

1 поверх (ресторан)

Обід

Супутні заходи:

2 поверх (хол)

Інформаційна кампанія «Дискримінація обмежує – протидій!»

 

2 поверх (Зелена зала)

Перегляд документального фільму «Ромська мрія», дискусія

 

2 поверх (Синя зала)

Мобілізація волонтерського руху в Україні: допомога учасникам АТО та ВПО

Становлення та розвиток системи безоплатної правової допомоги. Звіт за 2011-2015 роки

 

3 поверх (хол)

Презентація посібника з адвокації

 

3 поверх (Червона зала)

Подолання безгромадянства в Україні

Громадське Партнерство «За прозорі місцеві бюджети»

Національний превентивний механізм – презентація роботи мережі моніторів-волонтерів

 

15:00 – 15.30

3 поверх (Червона зала)

Сучасні інформаційні технології та правова спроможність громад

Модератор: Андрій Куликов

Кріс Бентлі, екс-Міністр юстиції Онтаріо, виконавчий директор Програми практики права та Зони правових інновацій університету Райєрсон, Торонто, Онтаріо (Канада)

Метью Барнетт, директор Мережі адвокатів з питань імміграції (США)   

15.30 – 16:30

Посилення правової спроможності громад з точки зору різних зацікавлених сторін.

Панельна дискусія за участі представників громад, системи безоплатної правової допомоги, місцевого самоврядування, професійних асоціацій.

Підбиття підсумків. 

16.30

1 поверх (ресторан)

Кава. Від’їзд учасників

Група A

Як і для чого залучати громаду до процесу якісних змін?

Активні громади, де люди приймають участь у процесі вирішення питань життя громади і впливають на його майбутнє, є більш успішними. Небайдужість та усвідомлення спільності відкривають додаткові можливості для розвитку. Залучення громадськості дозволяє чіткіше визначати наявні проблеми та враховувати різні можливості, правильніше визначати пріоритети та розподіляти ресурси, водночас залучаючи додаткові. Люди можуть бути справжньою рушійною силою змін, що призводить до покращення якості життя, в тому числі, його безпеки, та сталого розвитку. Є громади і спільноти, які активно використовують ті механізми участі та захисту своїх прав, які прописані в українському законодавстві.  Є чимало гарних практик і прикладів Україні, коли ініціативи активістів, волонтерів  дозволяли вирішити чи запобігти серйозним проблемам, або ж покращити життя людей.

Водночас, чимало людей не розуміють потреби в участі громадськості, не вірить в неї, хто залишається байдужим до неефективного управління чи корупційних схем, чи долі власної громади, своєї долі.  Часто вони просто не знають про наявні правові можливості та кращі практики.

Тож, питання в тому, як посилити правову спроможність людей, як залучити людей до активного впливу на життя громади, як заохотити до активного захисту своїх прав, як зробити так, аби люди вірили в себе і були готовими до співпраці, довіряючи один одному.

Питання для обговорення у групі:  
Чи можливі якісні зміни у громаді без її участі?
Для чого залучати громаду до участі у просуванні ідеї та досягненні змін?
Як активізувати громади задля досягнення позитивних змін?
Які інструменти участі громади у просуванні змін?
Чи може децентралізація стати інструментом якісних змін? Які фактори цьому сприяють, а які перешкоджають?
Адвокація та відстоювання інтересів громади: які є  ризики?
Вплив волонтерського руху на мобілізацію в громадах.
Взаємодія, налагодження успішної співпраці громади з державними органами (поліція, система БВПД) та з органами місцевого самоврядування.

Група B

Як вплинути на корупційні традиції?

Загально визнано, що корупція (хабарництво, розкрадання, зловживання, кумівство тощо) є найбільшою перепоною до економічного зростання і сталого розвитку як окремих громад, так і країни в цілому. Корупція пов’язана з домінуванням особистих / приватних інтересів над суспільними / публічними. Вона полягає у використанні службовими особами їхніх посадових можливостей для особистого збагачення чи надання переваг наближеним особам. Вона також виникає, коли люди готові діяти не у правовий спосіб, аби вирішити свої життєві питання. Люди часто вдаються до корупції, бо так звикли, так легше і ніби вигідніше.
Збільшення правової спроможності громади, яка знає і готова захищати свої права, може бути одним з дієвих способів протидії недоброчесній поведінці та корупції. Досвід показує, що небайдужість громадськості та публічний контроль за діяльністю органів влади, суттєво сприяють прозорості й підзвітності та зменшують можливості для корупції. Використання альтернативних і в той же час ефективних механізмів вирішення питань є важливим чинником впливу на ті корупційні традиції, які існують у суспільстві. Люди повинні розуміти, що втрачають, вдаючись до корупції, і що можуть отримати, відмовляючись від неї. Вирішення питань у правовий спосіб потребує зміни підходів та свідомого вибору кожного. Для боротьби з корупцією, хабарництвом та іншими проявами недоброчесної, неетичної поведінки важливою є участь кожного, адже протидія починається з визначення власної позиції. Чимало залежить від громади, від того, на що люди готові закривати очі, що радше толеруватимуть, а що вважають неприйнятним.
Тож, які існують можливості та механізми, аби змінити узвичаєні практики та подолати корупцію?

Питання для обговорення у групі:
Що може зробити громада для того, щоб впливати на усталені традиції вирішення правових проблем через корупційні інструменти?
Як сприяти нетерпимості до хабарництва та неетичної поведінки? Роль правової допомоги/правопросвітництва у заохоченні вирішення питань у правовий спосіб?
Чи знають члени громади про свої права і процедури, за якими вони можуть бути реалізовані та/або захищені? Чи знає громада про свої публічні інтереси? Які є форми посилення таких правових знань і спроможностей?
Як можна подолати бюрократичні, матеріальні та інші перешкоди на шляху до своїх прав? Який позитивний досвід можна навести, виходячи з кращих практик тих громад, представники яких присутні на конференції?
Як можна захистити порушене право громадянина чи громади? Чи наявні доступні, прозорі та справедливі механізми захисту прав чи вирішення спорів та що можна зробити громаді для забезпечення їх ефективного функціонування?
Що може зробити громада для протидії корупційним схемам (хабарництву, зловживанням тощо)? Які інструменти можуть бути альтернативними до усталених корупційних практик?
Що може сприяти вирощенню спроможності в громадах та спільнотах до використання правових механізмів для вирішення правових проблем? Що є перешкодами для цього?

Група C

Які є альтернативні способи вирішення спору?

Альтернативне врегулювання спорів – переговори, арбітраж та медіація, консолідація міні-процес та інші [1]– вважаються сьогодні реальними можливостями та дієвими процесами вирішення питань без звернення до суду, що суттєво дозволяють економити як час, так і кошти. Почали використовувати такі практики у 60-ті роки XX ст. в період кризи судової системи у США, а сьогодні вони активно використовуються у таких розвинених країнах як Швеція, Франція, Канада, Великобританія, Німеччина та ін. Є гарні приклади використання медіації у різних сферах і в Україні.

Альтернативні тобто досудові способи врегулювання спорів часто дозволяють швидше та дешевше вирішити конфлікт по суті. Крім того, під час медіації сторони самі обирають той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. Медіація ґрунтується на співпраці, яка дозволяє в атмосфері поваги знайти взаємовигідні рішення, в яких обидві сторони були б у виграші (win-win ситуація). Саме добровільна і безпосередня участь сторін у виробленні взаємоприйнятного рішення підвищує ґарантії того, що домовленість буде дотримана і виконана у майбутньому. Статистика підтверджує, що угоди, досягнуті в результаті медіації, виконуються набагато сумлінніше, ніж судові рішення.[2] Важливу роль при цьому відіграє посередник (медіатор, нейтральна третя сторона), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію, виявити та проаналізувати справжні інтереси сторін. Таким медіатором можуть бути спеціально підготовлені фахівці, у тому числі юристи, соціальні працівники, психологи. Загалом, альтернативні практики врегулювання спорів слугують посиленню доступу до правосуддя та сприяють згуртованості громад.

Тож, чи враховуємо ми усі можливості для використання медіації сьогодні і чи знаємо, що можна зробити, аби розширити її застосування завтра.

Питання для обговорення у групі:
Обмін досвідом з використання альтернативних способів вирішення конфліктів у громадах в Україні та світі.
Підтримка просування та використання медіації різними зацікавленими сторонами: правова система; система надання соціальних послуг; місцеві органи влади, у тому числі ОМС; організації громадянського суспільства.
Створення дієвої системи вирішення конфліктів на рівні і за підтримки громади: в чому користь для громади і які інструменти є успішними?
Які сфери застосовування медіації? В яких ситуаціях медіація не працює/ не повинна застосовуватися?
Хто може бути медіатором? Які підходи до підготовки медіаторів? Відповідальність медіатора.
Чому активне використання медіації посилює правову спроможність громад та спільнот?

[1][1] http://3222.ua/article/alternativn_sposobi_virshennya_sporv.htm;

Н.Вознюк. Альтернативні способи вирішення господарсько-правових спорів. –  Юридична Україна – 2013- № 10

[2] http://ukrmediation.com.ua/ua/about_center/about_mediation/

Група D

Як посилити правові можливості вразливих верств населення?

Вразливі верстви населення – «група ризику» для державних структур та «постійні клієнти» для організацій, що займаються правовою допомогою та правозахистом. Перелік вразливих категорій може бути безкінечно довгим, а в країнах з нестабільною економікою та нежиттєздатною соціальною системою до них можна віднести значну частину населення. На ці категорії впливають багато факторів, які обмежують їх доступ до правосуддя: соціальна ізоляція, певні традиції, фінансова неспроможність, тощо. Кожна група має свої особливості, які стають на перешкоді реалізації своїх прав.
Вочевидь, вразливі верстви населення потребують особливих підходів та особливої уваги з боку держави та громади. Першим кроком у роботі з вразливими категоріями є їх ідентифікація та розробка адресних сервісів, які прицільно допоможуть саме цій групі населення, «швидка допомога». Є багато прикладів такого типу допомоги – гуманітарні вантажі для ВПО, безкоштовний медичний супровід.
Але ресурси для адресної допомоги є вичерпними. Основна мета посилення правових можливостей вразливих верств населення це навчити їх відстоювати та захищати свої права власними силами, мобілізувати громаду для просування якісних змін. «Давати вудку, а не рибу».
Тож, як протидіяти ізоляції, дискримінації та патерналізму, як активізувати вразливі групи населення до вирішення своїх проблем.

Питання для обговорення у групі:
Ідентифікація різноманітних вразливих груп населення в Україні
Правові потреби вразливих груп населення – спільні та специфічні для окремих груп
Досвід роботи з різними категоріями вразливих груп як в Україні, так і закордоном
Якими мають бути специфічні інструменти/підходи для роботи з конкретними вразливими групами?
Як правові інструменти можуть допомогти посилити спроможність цих груп відстоювати свої інтереси?
Як включити вразливі групи в процес посилення правових можливостей?

Група E

Як вирішувати правові питання без юристів?

В обласних центрах та великий містах доступ до послуг юристів та адвокатів ніби не є проблемою. Кількість юристів в Україні досить висока і ВУЗи кожного року випускають нових спеціалістів і майже кожне місто може похвалитись чисельними вивісками «адвокат». Але водночас багато громад не має вільного доступу до цих спеціалістів – віддалені гірські села, периферійні населенні пункти, «вимираючи» сільські райони, малозабезпечені громадяни.
Така ситуація зумовлює потребу у налагодженні співпраці багатьох зацікавлених сторін і власне, вихід за межі лише правової системи й залучення різних потенційних фахівців, які би могли допомогти з консультуванням громадськості та посиленням їх обізнаності про свої права та можливості.
Система безоплатної правової допомоги, що фінансується з державного бюджету, почала розвиватися у 2013 році і приділяє увагу питанню доступності своїх послуг. Місцеві центри БПД організовують виїзні прийоми у віддалених населених пунктах, використовують скайп консультування та налагоджують співпрацю з іншими потенційними надавачами таких послуг, в тому числі неурядовими організаціями. Громадські організації надають правові консультації он-лайн, тренують різних представників сільських громад, аби вони могли самі розбиратися у типових простих правових питаннях. Взаємодія різних партнерів створює нові можливості для людей.
Слово «параюрист» маловідоме в Україні, але в інших країнах саме параюристи забезпечують першу первинну допомогу в громадах: не маючи профільної юридичної освіти, ці люди мають певні знання та навички, які дозволяють їм допомагати іншим. Мережа таких параюристів, лідерів в своїх громадах, може стати важливим інструментом посилення правової спроможності громад  обізнаності людей про їх права та можливості їх реалізації.

Питання для обговорення у групі:
Характер правових проблем в невеликих/віддалених громадах чи вузьких спільнотах. В чому їх особливості?
Якими можуть бути умови, коли неможливо залучити юриста.
Що робити, коли в вашій громаді не має юристів? Які альтернативні способи отримання базової інформації? Куди найчастіше звертаються/можуть звертатись люди?
Хто може бути носієм інформації для посилення правової обізнаності членів громади?
Хто такі «параюристи», чому вони потрібні і яка їх роль в громадах?
Як робота «параюристів» розширює доступ до правосуддя? Які існуючі інструменти для розвитку такої мережі? Які необхідні умови для розвитку мережі?
Як побудувати роботу «параюристів» з найбільшою ефективністю для громади?